Підсумки
Міжнародної науково-практичної конференції
«Статистика ХХІ століття: нові виклики, нові можливості»
Втілення у суспільне життя України державної євро інтеграційної політики з одного боку і стратегії децентралізації – з іншого, вимагає від офіційної національної статистики нових підходів у вирішенні організаційних і методичних проблем реєстрації, нагромадження, обробки та аналізу великих масивів даних. Приведення української статистики у відповідність до міжнародних стандартів потребує обговорення невирішених та суперечливих питань науково-методологічного характеру. Одним з осередків такої професійної дискусії можна вважати традиційну Міжнародну науково-практичну конференцію «Статистика ХХІ століття: нові виклики, нові можливості», що вже вчетверте проводиться кафедрою статистики та демографії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цього року класичний університет та одна з перших кафедр статистики на теренах сучасної України радо зустріли знаних статистиків: науковців, практиків і викладачів. У роботі конференції взяли участь 56 провідних вітчизняних та іноземних вчених і практиків у галузі статистики та демографії (12 докторів наук, з них: 1 академік, 9 професорів, 3 старших наукових співробітника; 21 кандидат наук, а також 23 докторанти, аспіранти та здобувачі). Серед учасників конференції – науковці з вищих навчальних закладів України, Молдови (Академія економічних досліджень, м. Кишинів), Польщі (Університет Миколи Коперніка, в м. Торун та Економічний університет в м. Познань), Німеччини (Інститут статистики, м. Бремен), академічного та науково-дослідницького інститутів України, Міжнародної компанії з Менеджменту енергії і торгівлі (Бельгія) .
Українську наукову спільноту представляли вчені та викладачі з 8 регіонів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Національної академії статистики, обліку та аудиту Державної служби статистики України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету внутрішніх справ, Київського національного торговельно-економічного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Харківського національного університету імені В.Н Каразіна, Запорізького державного медичного університету, Білоцерківського аграрного університету, Чернігівського національного університету технології, Університету державної фіскальної служби України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Державної служби статистики України, Головного управління статистики у м. Києві, Головного управління статистики в Київській області, Головного управління статистики в Житомирській області.
Відкрили конференцію в.о. завідувача кафедри статистики та демографії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка к.е.н, доцент Гончар І.А. та д.е.н., професор Ковтун Н.В. У панельній доповіді на тему «Сучасні проблеми і перспективи підготовки професійних статистиків» проф. Ковтун Н.В. зосередилась на місці статистики в сучасній класифікації галузі знань, на універсальності статистичної науки. Доцент Гончар І.А. окреслив поточні і довгострокових завдання фахової підготовки статистиків та статистичної підготовки економістів, зокрема запровадження трирівневої системи вивчення статистичних дисциплін. В активному обговоренні зазначеної проблеми взяли участь заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. Гладун О.М., завідувач кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту д.е.н. професор Герасименко С.С., д.е.н., професор кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету Моторин Р.М., а також поважні гості конференції: перший заступник Голови Державної служби статистики України – Піщейко В.О., начальники головних управлінь статистики (Київської області Височан Л. П та м. Києва Віленчук Р.Г.), які зупинились на історичних витоках і перспективах розвитку національної статистики у контексті сучасних міжнародних вимог щодо організації збирання і систематизації масових даних, а також втілення процесу децентралізації. Зокрема, порушувались проблемні питання проведення наступного раунду перепису населення України та першого Всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису. Окремим пунктом обговорювались сучасні вимоги до структури компетенцій професійних статистиків і задач їхньої практичної підготовки на навчальних базах системи Держстату України.
Робота конференції відбувалась за напрямами:
- історичні витоки статистики, сучасність і перспективи розвитку – обговорювались історичні аспекти створення регіональної державної статистики в Україні, відновлення історичної правди щодо демографічної ситуації засобами статистики; розглядалися проблемні методологічні питання, зокрема, використання у сучасному національному рахівництві: статистичних класифікацій, прийомів аналізу фінансового сектору, пенсійного забезпечення, побудови сателітного рахунку туризму; методологічні аспекти статистичного вивчення транскордонних процесів; оцінювання якості статистичної інформації у сфері державного управління; аналізу якості життя населення з позицій продуктивності праці; забезпечення статистичної освіти і статистичної грамотності населення;
- статистичні закономірності формування соціально-демографічних процесів – порушувались методологічні та організаційні питання моніторингу втілення в Україні сталих цілей розвитку в розділі «стан здоров’я», оцінювання впливу соціальних чинників на специфічні захворювання в регіоні, аналізу тенденцій і чинників онкозахворюваності жінок репродуктивного віку, факторного аналізу смертності та оцінювання прямих і непрямих демографічних утрат України через онкологічні хвороби, статистичного оцінювання та аналізу процесу постаріння українського населення, статистичного вивчення освітнього потенціалу та соціального страхування у контексті соціальних реформ, а також сучасних тенденцій соціальних процесів у сільській місцевості; окрема увага приділялась проблемі адаптації міжнародного досвіду проведення переписів населення і житла та застосування методів непрямої оцінки чисельності і складу непрацездатного населення на базі даних перепису населення та адміністративних даних реєстрів Польщі;
- проблеми інформаційного забезпечення аналізу макроекономічних процесів – доповідалось про сучасні методи моделювання та прогнозування на макро- та мезорівнях економіки, зокрема, міжнародних показників економічного зростання, зовнішньої торгівлі; аналізу стійкості фінансових ринків, статистичні можливості запровадження міжнародних платіжних систем на ринку цінних паперів в Україні; оцінювання чинників зростання у сфері послуг та статистичних параметрів податкової підтримки макроекономічної стабілізації; розглядалися методи статистичного оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, а також проблеми інформаційного забезпечення статистичного аналізу екологічного забруднення внаслідок сільськогосподарської діяльності; окремий блок доповідей був присвячений міжнародним рейтингам, а саме, статистичним індикаторам мілітаризації та відповідному рейтингу найвагоміших країн-представників, міжнародному енергетичному рейтингу та конкурентній позиції України;
- сучасна бізнес-статистика – висвітлювалися результати оригінальних наукових досліджень в галузі фінансово-банківської діяльності; використання потенціалу Бюро критичних історій у бізнес-статистиці; оцінювання прибутків окремої компанії за допомогою багатофакторного аналізу; порушувались проблемні питання отримання статистичної інформації від представників малого і середнього бізнесу.
- сучасна статистична освіта - у ході дискусії учасники конференції дійшли висновку щодо доцільності реформування програми підготовки студентів по спеціальності «Статистика» за новим класифікатором знань і новим підходом у формуванні фахових компетентностей: поєднанні знань з теорії економіки та статистичних методів аналізу підкріплених інформаційно-аналітичними системами. Запровадити нові освітні спеціалізації з економічної аналітики заснованої на статистичних методах на освітніх рівнях бакалавра та магістра. Прийняти до уваги досвід реформи економічної освіти (спеціалізації з економічної аналітики), яка здійснювалась за підтримки Європейського союзу, в університетах-партнерах країн Східної Європи: Польщі та Словаччини.
Учасники конференції висловили подяку за можливість творчого обговорення гострих проблем сучасної офіційної статистики, її гармонізації з адміністративною статистикою та даними спеціально організованих обстежень, а також професійної підготовки статистиків-аналітиків та статистичної підготовки економістів. В результаті прийнято рішення про необхідність моніторингу якості статистичної освіти у вищах та переорієнтації програми підготовки студентів-статистиків за більш універсальним профілем «Статистичний аналіз даних».
